Уряд Данії оголосив про намір повністю заборонити використання несертифікованих соціальних закладів для розміщення дітей та інших вразливих громадян. Рішення стало реакцією на критичні випадки розміщення у приватних структурах без належного нагляду, зокрема навколо установи Amanacare у Хомо, де певний час перебував 12-річний Вільям.
Історія хлопця стала одним з найяскравіших прикладів системних проблем. Під час екстреного, як з’ясувалося згодом – незаконного, розміщення його перевели з Рінгстеда до Хомо, а загалом за кілька місяців він змінив 18 адрес. Серед них були орендовані через AirBnB житлові приміщення та літні будинки, які не були призначені для довгострокового перебування дитини з особливими потребами у підтримці.
Бабуся хлопця, Шарлотте, протягом року відкрито розповідала ЗМІ про досвід родини. Вона зазначає, що рішення уряду викликає водночас полегшення та сум, адже зміни до законодавства стали можливими завдяки особистій історії її онука. На її думку, суспільство має усвідомити, що за політичними кроками стоїть реальна дитяча травма та серйозні наслідки для розвитку дитини.
За словами родини, Вільям був безпідставно переведений у статус «акутного» розміщення й утримувався у несертифікованих місцях протягом приблизно п’яти місяців. Він сам описував, що стикався з приниженням, браком належної турботи та відчуттям нестабільності через постійні переїзди. При цьому сім’я була змушена самостійно оплачувати базові речі, попри те що муніципалітет сплачував за його розміщення близько 9 000 данських крон на добу.
Керівництво Amanacare, у свою чергу, пояснювало численні переїзди необхідністю реагувати на випадки значних пошкоджень майна за місцями розміщення хлопця. Директор компанії підкреслював, що метою було забезпечити Вільяму «стабільну та безпечну базу», однак умови, у яких фактично опинилася дитина, викликали різку критику з боку контролюючих органів і громадськості.
Новий урядовий пакет передбачає, що несертифіковані заклади більше не зможуть використовуватися муніципалітетами. Їх замінять спеціальні «акутні місця» у вже затверджених та перевірених установах, куди можна буде помістити людину максимум на 12 тижнів. Таким чином, екстрена допомога має надаватися лише у закладах, які пройшли офіційну процедуру схвалення та підлягають регулярному нагляду.
Крім того, уряд пропонує посилити вимоги до власників і керівників таких структур. Ідеться, зокрема, про суворіші правила відсторонення від діяльності у випадку порушень, обов’язкову наявність чистої довідки про несудимість, можливість позбавлення права вести подібний бізнес за рішенням суду, а також про розширення співпраці між поліцією, податковими органами та соціальними інспекціями.
Мета цих змін – унеможливити ситуації, коли приватні структури використовують прогалини в законодавстві й отримують кошти за розміщення вразливих людей без належної якості догляду. Влада прямо визнає, що попередня модель дозволяла зловживання та створювала ризики для дітей і дорослих із підвищеною потребою в підтримці.
Бабуся Вільяма сподівається, що нові правила допоможуть іншим сім’ям уникнути подібного досвіду. Водночас вона наголошує, що для самої дитини наслідки вже настали, і процес відновлення потребує часу та фахової допомоги. На її думку, ухвалення нинішнього пакету – лише перший крок до глибшої реформи системи розміщення у вразливих випадках.
Політичні партії нині ведуть переговори щодо деталей урядового пакета. У разі погодження, зміни до законодавства можуть набути чинності у 2026 році. До того часу муніципалітети та наглядові органи мають адаптувати свою практику до майбутніх вимог і підготуватися до повної відмови від несертифікованих соціальних закладів.