Виборчі плакати, що протягом більше ніж місяця висіли на вулицях датських міст перед муніципальними виборами 18 листопада, мають бути зняті до опівночі з середи на четвер. Закон вимагає, щоб не пізніше ніж через вісім днів після виборів усі агітаційні матеріали були прибрані, зокрема й у таких містах, як Копенгаген та Орхус.
Якщо плакати залишаться на місці після 23:59 середи, це може обернутися додатковими витратами для кандидатів. Муніципалітети попереджають, що після завершення виборів вони підраховують кількість плакатів, які довелося знімати власними силами, а відповідальній особі надсилають рахунок, що відображає фактичні витрати на демонтаж.
За державні дороги відповідає Відомство з управління дорогами (Vejdirektoratet). Воно фіксує плакати, які не були зняті вчасно на державній мережі, і організовує їхній демонтаж. У такому разі рахунок виставляється безпосередньо кандидатові: за даними відомства, зняття однієї виборчої плаката коштує 533 данські крони.
Окремо підкреслюється, що знімати плакати мають право лише самі кандидати або їхні помічники. Іншим особам заборонено демонтовувати агітаційні матеріали без дозволу, навіть якщо плакати заважають чи висять із порушенням строків. Таким чином, відповідальність за дотримання правил покладається виключно на політичні команди.
Попри клопіт із розвішуванням і зняттям плакатів, дослідження, проведене Voxmeter для видання Momentum у жовтні, свідчить, що виборчі плакати не є марними. Половина опитаних виборців відповіла, що плакати підвищують їхню обізнаність про те, що наближаються вибори. Дослідники зазначають, що такі матеріали працюють за рахунок пасивного контакту: виборці бачать агітацію просто виходячи з дому, незалежно від того, наскільки вони цікавляться політикою.
Таким чином, для кандидатів виборчі плакати залишаються важливим інструментом нагадування про голосування, але одночасно й джерелом потенційних витрат, якщо строки демонтажу будуть порушені.