У Данії планують посилити спроможність держави своєчасно виявляти та координувати реагування на гібридні загрози після інцидентів, коли країну перетинали невідомі дрони. За даними уряду, Данія щодня зазнає кібератак, а раніше невстановлені безпілотники здійснювали польоти над військовими об’єктами та аеропортами без їхнього примусового припинення.
Уряд оголосив про створення ситуаційного центру, який працюватиме двадцять чотири години на добу. Його завданням визначено моніторинг, раннє виявлення та забезпечення дій у відповідь на гібридні атаки. На запуск і функціонування ініціативи передбачено один мільярд данських крон протягом чотирьох років. Також до Styrelsen for Samfundssikkerhed (Агентства з питань суспільної безпеки) планують додати приблизно двісті річних штатних одиниць. Міністр суспільної безпеки та готовності до надзвичайних ситуацій Торстен Шак Педерсен (V) повідомив, що за наявності повнішої міжвідомчої картини можна раніше ідентифікувати ознаки підготовки атак і забезпечити швидше реагування органів влади.
Очікується, що рівень гібридних ризиків зростатиме, тому новий центр планують зробити операційним упродовж 2026 року. В уряді також зазначають, що подібні структури вже діють у країнах Північної Європи, тоді як у Данії аналогічні функції нині здебільшого виконуються у кризових ситуаціях через Національний оперативний штаб.
У матеріалі наводиться оцінка Forsvarets Efterretningstjeneste (FE), згідно з якою Росія наразі веде гібридну війну проти НАТО та країн Заходу. Водночас, за оцінкою служби, ознак безпосередньої загрози військового нападу на Данію немає.
Окремим елементом протидії загрозам названо підготовку державної стратегії щодо безпілотників, яка розробляється близько двох років. Очікується, що документ має зняти правову невизначеність щодо того, які органи мають повноваження на знищення дронів. Міністр не коментував зміст стратегії, пояснивши, що вона належить до компетенції Міністерства транспорту.
Водночас у публічній дискусії зберігається питання практичної реалізації: що дасть раннє виявлення безпілотників, якщо відсутні чіткі підстави для їхнього примусового знешкодження у випадках, коли апарати не демонструють явної небезпеки. Торстен Шак Педерсен зазначив, що це сфера відповідальності поліції та оборонних структур, не деталізуючи процедури.
Після вересневих польотів дронів уряд заявляв про потребу підсилити можливості поліції та збройних сил. Тоді владу критикували за відсутність дієвих інструментів реагування, оскільки безпілотники тривалий час перебували в повітряному просторі. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен (S) пояснювала, що метою інцидентів могло бути формування недовіри до державних інституцій, і наголошувала на потребі збільшити спроможності щодо знешкодження дронів.
Окрім ситуаційного центру, уряд анонсував створення мережі кібермоніторингу та центру кібероперацій. За словами міністра, така мережа має краще відстежувати активність у цифрових каналах зв’язку, виявляти повторювані шаблони та раніше сигналізувати про підготовку кібератак, щоб уповноважені служби могли швидше застосовувати запобіжні заходи й реагувати на конкретні інциденти.