У спортзалі Aarhus 1900 лунає важке дихання, дитячий лепет та ритмічні кроки — це чоловіки, які перебувають у декретній відпустці, займаються фізичними вправами разом зі своїми дітьми. Вони виконують бурпі, присідання та біг з немовлятами на руках.
Це частина ініціативи під назвою «1900 Barsel DADS», створеної тренеркою Мей Хаген Лісб’єрг, яка має на меті не лише покращення фізичної форми молодих батьків, а й створення простору для спілкування, підтримки та обміну досвідом.
«Ми прагнемо, щоб чоловічі спільноти в період декрету були такими ж ефективними та природними, як і жіночі», — зазначає Лісб’єрг.
Зміни в законодавстві щодо декретної відпустки, що передбачають 11 обов’язкових тижнів для кожного з батьків, спонукали більше чоловіків залишатися вдома з дітьми довше. Згідно з даними організації Lederne, в Східній Ютландії середня тривалість батьківської відпустки для чоловіків зросла з 37,5 дня у 2021 році до близько 67 днів у 2023-му.
Такі зміни викликають потребу у відповідних ініціативах для чоловіків, які раніше залишалися поза фокусом традиційних декретних програм.
«Ми хочемо, щоб батьки активніше брали участь у вихованні з перших місяців, а для цього їм потрібно створити необхідні умови», — пояснює Лісб’єрг.
У грудні 2024 року вона запустила програму спеціально для татусів після того, як її заняття для мам здобули значний успіх.
Особливість цих тренувань — акцент не лише на фізичній активності, а й на психологічній підтримці. Участь у групі дає можливість обговорити виклики, пов’язані з батьківством, які чоловіки часто замовчують.
«Стати батьком — це великий перелом у житті, але не кожному легко відкрито говорити про свої почуття», — додає Лісб’єрг.
За її словами, жінки значно швидше починають спілкуватися між собою, навіть до початку заняття. Чоловіки ж потребують додаткового часу, аби встановити контакт.
Попри меншу кількість учасників (шестеро чоловіків і шестеро немовлят), інтерес до програми зростає. Наприклад, Йонатан Сьоольм Раб’єрг прийшов на тренування вперше за порадою своєї дружини. Для нього важливо було зустріти інших чоловіків у подібній ситуації.
«Тут усі з однаковим бекграундом — ми у декреті, у нас маленькі діти. Це створює особливу довіру», — ділиться він.
Його новий тренувальний напарник Філіп Хьойєн Броннум Хансен теж зазначає, що іноді складно почати говорити про свої труднощі, але варто лише розпочати — і стає зрозуміло, що проблеми спільні для багатьох.
«Ми вже на першому занятті знайшли спільну мову щодо того, як складно буває зі зміною підгузків», — жартує Йонатан, звертаючись до Філіпа.
Такі ініціативи створюють безпечне середовище, де батьки можуть зміцнювати тіло та водночас відкривати серце — що часто виявляється не менш важливим.