23-річна Амаль, яка проживає в Орхусі, стала першою в Данії, хто подав цивільний позов проти органів влади за те, що ті не завадили її примусовому відправленню на перевиховний курс за кордон. Виступаючи у суді 7 травня, вона докладно описала насильство, жорсткий контроль та релігійний примус, якому піддавалася з боку родини.
З дитинства Амаль зростала під тиском суворих норм: її змушували носити абаю і хустку, забороняли виходити з дому без дозволу, а також нав’язували релігійні практики. У підлітковому віці вона визнала себе атеїсткою, що призвело до конфлікту з батьками. Після чергового випадку насильства під час родинної поїздки вона втекла до кризового центру. Влада Орхуса тимчасово втрутилася, але вже влітку 2018 року дівчина знову опинилася під контролем матері, яка вмовила її поїхати «у відпустку» до Сомалі.
На місці Амаль позбавили засобів зв’язку, змусили носити закритий одяг і розмістили в «школі перевиховання», де дівчат навчали нормам ісламської поведінки. Вона зазнавала фізичного покарання, її били пластиковими трубками за незначні порушення, а також двічі піддавали тортурам типу «фаланга» — побиттю по підошвах з наступним змушенням ходити по розпеченому піску.
Після 16 місяців утримання Амаль втекла з табору разом з іншими іноземками. Понад два місяці вона переховувалася у Могадішо, допоки не отримала допомогу з поверненням до Данії. Лише в січні 2020 року Міністерство закордонних справ Данії ініціювало її евакуацію.
Позов на 400 000 крон, поданий Амаль, базується на трьох ключових твердженнях:
- Агентство соцзахисту Орхуса не запобігло її відправленню в табір у Сомалі, попри численні ознаки ризику. За це вимагається компенсація в 300 000 крон.
- Орхуська комуна та МЗС не провели належного розслідування після її зникнення, що оцінюється у 50 000 крон.
- МЗС зволікало з наданням допомоги для повернення Амаль до Данії, за що вимагається ще 50 000 крон.
Сторона захисту вказує, що соціальні служби знали про потенційну загрозу ще з 2017 року, але не провели глибокої оцінки ситуації, не залучили спеціалістів з протидії «честі» та не запропонували альтернативні варіанти захисту. Попри численні сигнали, справа була закрита наприкінці травня 2018 року, всього за кілька тижнів до того, як дівчина потрапила в перевиховний табір.
Ані Орхуська комуна, ані Міністерство закордонних справ не визнають провину та вимагають відхилення позову.