Члени міської ради Орхуса Поллі Дучке (партія «Модерати») і Стеффен Віх (Соціал-демократична партія), які також входять до правління муніципального підприємства Kredsløb, поділилися своїми враженнями від норвезької системи автоматичного сортування відходів. Їхній візит до ROAF — повністю автоматизованого сміттєпереробного комплексу поблизу Осло — змусив критично оцінити ідею про те, що майбутнє переробки сміття може бути виключно машинним.
ROAF часто наводять як приклад успішного використання роботизованих систем у сфері поводження з побутовими відходами. Тут сортування здійснюється без втручання людини за допомогою оптичних сенсорів і механічних пристроїв. Проте, як зазначають данські політики, навіть найсучасніші технології не здатні розпізнавати, чи є предмет забрудненим їжею, і не можуть ефективно обробляти деякі типи відходів — зокрема біологічні, скло та небезпечні речовини. Вони потребують ручного сортування безпосередньо в домогосподарствах.
Попри технічний прогрес, мешканці норвезьких міст, що користуються ROAF, повинні мати вдома чотири окремі контейнери. Система дозволяє уникнути лише сортування пластику на рівні домогосподарств. Папір, картон, органічні залишки та інші фракції продовжують вимагати попереднього сортування.
У Данії, включно з Орхусом, було обрано інший підхід. Основу системи становить сортування на джерелі — тобто у самих домівках. Законодавчі рамки, ухвалені в 2020 році, передбачають поділ побутових відходів на 10 категорій із подальшою обробкою на відповідних підприємствах. За оцінкою Данського агентства з охорони довкілля, саме такий підхід забезпечує найвищий рівень реального перетворення відходів у вторинні ресурси.
Цей підхід підтвердив свою ефективність, коли в 2023 році агентство відхилило заявку групи муніципалітетів з Фюн на впровадження системи роботизованого сортування. До появи нових рішень, здатних забезпечити вищий рівень повторного використання матеріалів, чинна система сортування залишатиметься обов’язковою.
Сортування вдома, як підкреслюють члени міськради Орхуса, не лише сприяє підвищенню якості відходів для переробки, а й формує усвідомлене ставлення до споживання. Важливо також, щоб відповідальність не перекладалася лише на споживачів: виробники повинні створювати продукцію й упаковку, які легко переробляються. У цьому контексті важливу роль відіграє заплановане впровадження розширеної відповідальності виробників за упаковку.
Майбутнє утилізації неможливе без нових технологій. Водночас покладатися виключно на автоматизацію передчасно. Комплексні рішення мають поєднувати інновації з активною участю громадян.