Рибалки з Нордд’юрса заявляють про відсутність діалогу під час ухвалення рішень
Представники Бьоннерупської асоціації рибалок у комуні Нордд’юрс повідомляють, що не відчули належного залучення до роботи над рибальською угодою, укладеною влітку. За словами речниці асоціації Пернілле Дон, учасники галузі не були почуті, а нові правила та обмеження істотно змінюють умови промислу. Вона наголошує, що рибалки готові до змін і підтримують перехід до більш ощадливих методів, однак підкреслює потребу в системній комунікації з органами влади та зрозумілих економічних механізмах, які дозволять працювати в нових умовах.
У середу представники асоціації разом із двома місцевими рибалками планують відвідати Крістіансборг, де мають можливість представити позицію галузі Комітету з питань довкілля та продовольства. Мета зустрічі — домогтися перегляду частини обмежень, які, на думку рибалок, не враховують реальної структури вилову та доступних альтернатив.
Нові обмеження та питання переходу на «скощадливий» промисел
Одним із ключових пунктів критики є запровадження заборон і квот, які звужують перелік видів, вилов яких може забезпечити стабільний дохід. У матеріалі наголошується, що окремі напрямки, на які пропонують переорієнтуватися рибалкам, також мають суттєві обмеження: згадуються закриття промислу окремих видів риби та квотування, через що перехід на інші методи вилову не гарантує фінансової життєздатності.
Окремо порушується тема заборони донного тралення. Уряд і широке парламентське більшість влітку погодили пакет заходів щодо майбутнього рибальства, який включає десятки ініціатив. Серед них — призупинення вуглецевого збору для сектору та намір заборонити донні буксировані знаряддя лову у великих морських районах, зокрема в Каттегаті. Вказується, що впровадження такої заборони на рівні ЄС може тривати щонайменше два роки, щоб правила поширювалися як на данських, так і на іноземних рибалок.
Приклад рибалок із Ф’єллерупа: втрата основного джерела доходу
Як приклад впливу регуляторних змін у матеріалі наводиться історія Теда Томмесена, який займається рибальством із кінця тисяча дев’ятсот вісімдесят дев’ятого року та працює з узбережжя Ф’єллеруп-Странд. Разом із братом він ловив у Каттегаті, де значну частину доходів забезпечував вилов камбали-ската (стенбідера), відомого, зокрема, своєю ікрою. Однак із початку дві тисячі двадцять п’ятого року було введено нульову квоту, і вилов та продаж цієї риби стали неможливими. Рибалки зазначають, що після втрати цього напрямку вибір альтернатив суттєво звузився, а стабільність заробітку опинилася під загрозою.
Також пояснюється, що частина місцевих рибалок працює методами, які визначаються як ощадливі: вони мінімізують або виключають контакт із морським дном, а небажаний улов чи дрібну рибу можна відпускати. Зокрема, згадується лов із використанням ставних сіток і подібних інструментів. Водночас представники галузі наголошують: навіть ощадливі методи потребують доступу до видів риби, які можна законно виловлювати та продавати.
Ризики для громади та пропозиція альтернативного формату заборони
Асоціація рибалок заявляє, що наслідки регуляторних змін можуть виходити за межі самого промислу та впливати на економіку прибережних населених пунктів. Серед можливих ефектів називаються ризики для рибних крамниць, закладів харчування та місцевої торгівлі, які пов’язані з роботою порту й рибальських господарств у Бьоннерупі та навколишніх районах. У цьому контексті звучить теза про загрозу втрати частини локальної ідентичності та традиційної діяльності, що історично формувала життя громади.
Як один із варіантів для обговорення асоціація планує запропонувати альтернативну модель обмежень у Каттегаті: запровадити прибережну заборону донного тралення в межах трьох морських миль від берега замість повної заборони донних буксированих методів на ширших територіях. Рибалки наголошують, що очікують не скасування екологічних цілей, а прозорої дискусії щодо пропорційності рішень, термінів адаптації та реалістичних економічних умов для переходу.