Різдвяні столи в Данії традиційно щедрі: качка, свиняча печеня, картопля, карамелізована картопля, рисаламанд, фрикадельки, медістер, оселедець та інші страви. Після свят часто залишається значний обсяг їжі. Втім, частина таких залишків не обов’язково стає суто харчовими відходами — у період різдвяних вихідних і протягом січня вони можуть суттєво підсилювати виробництво «зеленої» енергії на біогазових установках.
За даними галузевої організації Biogas Danmark, харчові відходи після різдвяного періоду здатні забезпечити до шістдесяти відсотків більше біогазу в січні, якщо порівнювати із середнім місяцем. Ключова причина — різдвяні страви містять більше жиру, ніж щоденний раціон. Вища жирність означає більшу енергетичну цінність, а отже — вищий газовий вихід під час переробки органічних решток у біогаз.
Крім того, біогазові підприємства в січні можуть отримувати до тридцяти відсотків більше харчових відходів, ніж зазвичай. Пояснюється це логістикою збору та доставлення: залишки святкових трапез нерідко потрапляють у систему вже після Нового року, коли завершується пік святкового споживання і відходи починають надходити на переробку більш масово.
Водночас збільшення обсягів біогазу не розглядається як заклик готувати надмірно багато. Наголошується, що базовий принцип — планувати приготування так, аби не створювати зайвих залишків. Проте те, що неминуче залишається — зокрема жир і обрізки, наприклад від свинячої печені, — доцільно спрямовувати в роздільно зібрані органічні відходи. Такі фракції особливо придатні для біогазового виробництва, оскільки забезпечують вищу енерговіддачу під час переробки.
Додатково вироблений у післясвятковий період біогаз застосовується в різних сегментах енергосистеми. Він може заміщувати викопний газ у побуті та промисловості, а також використовуватися у транспортному секторі як паливо. Окремим результатом процесу є залишковий продукт переробки, який може бути використаний як добриво на сільськогосподарських полях. Таким чином, органічні відходи перетворюються не лише на енергію, а й на ресурс, що може бути задіяний у вирощуванні наступного врожаю.
Як зазначається, біогаз розглядають як елемент посилення енергетичної стійкості: це джерело, на яке можна спиратися в періоди, коли виробництво відновлюваної електроенергії обмежене — наприклад, за відсутності сонця чи вітру. Водночас система має потенціал для ефективнішого використання: органічні відходи можна зберігати та задіювати в ті періоди, коли потреба в енергії є найвищою.
У 2024 році на данські біогазові установки було спрямовано близько 620 тисяч тонн харчових відходів від домогосподарств і великих кухонь. У Biogas Danmark вказують, що можливості для подальшого підвищення ефективності зберігаються, зокрема завдяки кращій організації збору, зберігання та використання органічної сировини. У підсумку різдвяні залишки можуть отримувати практичне застосування після свят — як компонент виробництва «зеленої» енергії та супутніх продуктів для агросектору.