Для більшості данців двадцять четверте грудня означає святкову вечерю в родинному колі та дотримання традицій. Однак сорокасемирічна Анн Катрін Каалунд цього року проведе Святвечір сама — і підкреслює, що це не вимушена самотність, а рішення, ухвалене свідомо. Вона пояснює, що сприймає дату як звичайний день календаря, а головним для неї є спокій і можливість прожити вечір у власному темпі без тиску очікувань.
Анн Катрін живе в Горсенсі разом із собакою Смілою та має кілька хронічних захворювань. Вона розповідає про постійну втому, болі в суглобах, остеопороз і автоімунні стани, через які організм атакує сам себе. Раніше вона працювала на керівній посаді, але з часом була змушена змінити спосіб життя і отримала пенсію за станом здоров’я. За її словами, саме досвід тривалої хвороби вплинув і на ставлення до свят: те, що колись було «обов’язковим ритуалом», стало питанням особистого комфорту.
Раніше Різдво для неї означало ретельно спланований день, наповнений традиціями. Останні роки вона святкувала по-різному: один рік — із батьком, інший — з близькими подругами. Цього разу, попри запрошення, вона обрала залишитися сама. Анн Катрін наголошує, що має соціальну підтримку і не ізольована, але вважає важливим визнати право людини на індивідуальний формат святкування.
На початку грудня вона написала лист до редакції, у якому звернула увагу на те, що повідомлення про Святвечір наодинці інколи сприймається оточенням як щось «сумне» або «неправильне». На її думку, очікування щодо того, якою має бути різдвяна ніч, часто створюють зайве напруження й навіть відчуття сорому у тих, хто обирає інший шлях.
Професорка Рікке Санд Андерсен пояснює, що Різдво — це ритуал, а ритуальні події зазвичай пов’язані зі спільнотою. Тому відмова від колективного формату може сприйматися як відхилення. Водночас вона зазначає, що дедалі більше людей живуть самі, і суспільство поступово звикає до того, що люди подорожують, проводять дозвілля та відвідують заклади без компанії. Це може впливати й на те, як змінюються святкові звички.
Свій вечір Анн Катрін планує провести в літньому будинку в Скагені. Вранці вона хоче піти на прогулянку зі Смілою настільки довго, наскільки дозволить самопочуття, а ввечері — повечеряти різдвяною стравою з качкою та традиційними доповненнями. Вона також планує десерт і улюблені снеки, але не готуватиме все власноруч, а придбає готовий святковий набір. За її словами, ключове — не «ідеальна картинка» свята, а відчуття спокою та контроль над власним днем.
Анн Катрін підсумовує, що колись і сама вважала людей, які залишаються на Святвечір самі, обов’язково самотніми. Тепер вона переконана, що часто йдеться про нерозуміння й стереотипи, а не про реальний стан людини. Вона наголошує: рішення провести Різдво в компанії із собою не має бути приводом для сорому чи оцінок з боку інших.