У місті Randers ухвалено рішення змінити режим нічного освітлення одного з міських символів — мосту Den Blå Bro. Мета ініціативи — покращити умови для міграції риб у річці Gudenåen, яка є найбільшим водним шляхом Данії.
Згідно з повідомленням муніципалітету, з першого лютого зовнішню декоративну підсвітку конструкції мосту вимикатимуть у нічний час — з двадцять другої години до шостої ранку. Очікується, що це зменшить вплив штучного світла на водне середовище та усуне світловий бар’єр, який ускладнює природну міграцію риб під мостом після настання темряви.
У міській раді пояснюють, що наявне освітлення спрямовує інтенсивне світло безпосередньо на поверхню води, що негативно впливає на поведінку риб. За словами представників комітету з питань довкілля та техніки, штучне світло може стримувати рух риб між річкою та фіордом, порушуючи їхні природні міграційні маршрути.
Водночас підкреслюється, що безпека мешканців і гостей міста залишатиметься пріоритетом. Пішохідна та велосипедна доріжка на мосту й надалі буде освітлена, тож пересування в нічний час не ускладниться. Зміни стосуються виключно архітектурної підсвітки конструкції.
Екологічні аргументи рішення підтверджують і фахівці. У коментарі, наведеному в пресрелізі, біолог і консультант з рибного господарства з DTU Aqua зазначає, що жоден із видів риб не має біологічної адаптації до постійного штучного освітлення. Наукові дослідження свідчать, що світло над водотоками може не лише затримувати або повністю блокувати міграцію риб, а й змінювати природні харчові ланцюги.
Гудено є домівкою для приблизно двадцяти п’яти–тридцяти видів риб, багато з яких активні саме в темну пору доби. Вимкнення підсвітки вночі має створити умови, ближчі до природних, і дати рибам змогу вільніше пересуватися в періоди їхньої найвищої активності.
Ініціатива є частиною ширшої співпраці між муніципалітетами, територією яких протікає Гудено. Місцева влада наголошує, що повністю усунути світловий вплив у межах великого міста неможливо, однак точкові рішення, подібні до цього, дозволяють зменшити навантаження на екосистему там, де це реально здійснити.