Після масштабної пожежі на Møllerup Gods керівництво маєтку переглянуло підходи до безпеки, щоб зменшити ризики для будівель, яким кілька сотень років.
Майже рік тому на території історичного маєтку поблизу Рьонне спалахнула масштабна пожежа. Вогонь виник у солом’яному ангарі, а полум’я сягало приблизно десяти метрів у висоту. Попри те, що сьогодні більшість фізичних слідів займання зникли, події тієї ночі залишили глибокий слід у пам’яті власників та працівників маєтку.
Власник господарства Александер Гамборґ, представник п’ятого покоління родини, згадує, що пожежа розвивалася надзвичайно швидко. За його словами, займання соломи створює особливо інтенсивний вогонь, який складно локалізувати на початковому етапі. Пожежа сталася під час розвантаження вантажівки з мінеральними добривами: транспорт заїхав у будівлю, де на підлозі була солома, що й спричинило миттєве займання як матеріалу, так і самої машини.
За оцінками екологічних служб, у приміщенні на момент пожежі зберігалося від шістдесяти до вісімдесяти тонн добрив типу NPK. Димову хмару було видно на значній відстані, а пожежні підрозділи працювали кілька діб поспіль. Активна фаза горіння тривала близько трьох днів, після чого ще декілька днів тліли рештки зруйнованої будівлі.
Особливе занепокоєння викликала близькість вогню до основних історичних споруд маєтку. Пожежникам довелося охолоджувати дахи водою, щоб не допустити поширення полум’я. Будівлі комплексу датуються кінцем сімнадцятого — початком вісімнадцятого століття та зведені з дубових балок ручної роботи, заготовлених у місцевих лісах. Втрата таких об’єктів означала б непоправні наслідки для культурної спадщини регіону.
Паралельно з ліквідацією пожежі власники отримували численні запити від клієнтів, які планували весілля, святкування та інші події на території маєтку. Необхідно було оперативно надавати інформацію щодо можливості проведення заходів і стану інфраструктури.
Пожежа повністю знищила запас соломи, який використовувався, зокрема, для опалення будівель. Водночас мешканці навколишніх громад швидко відреагували на ситуацію: вже наступного дня сусіди пропонували допомогу та постачання соломи, що дозволило оперативно відновити тепло в приміщеннях.
Подія стала підставою для перегляду системи безпеки. Було ухвалено рішення перенести нове сховище соломи на значно більшу відстань від історичних будівель. Підготовчі роботи вже розпочалися, а з настанням нового року планується будівництво нового ангару, щоб до літнього збору врожаю мати безпечне місце для зберігання.
Для нинішнього власника це питання не лише господарської діяльності, а й відповідальності перед історією. Маєток існує з тисяча двісті вісімдесят шостого року та є важливою частиною ідентичності регіону, тому питання його збереження має особливе значення для місцевої спільноти.