Мешканка Орхуса Мерете Кірстіне Расмуссен надіслала міністру охорони здоров’я Данії 110 листів. У кожному — особиста історія людини, яка страждає на постковідні наслідки. Таким чином вона намагається привернути увагу до проблеми, яка, за її словами, ігнорується після закриття спеціалізованих клінік у 2023 році.
48-річна жінка з Орхуса також належить до цієї групи. Через хронічні симптоми, як-от когнітивне виснаження, втрата пам’яті, головний біль, нудота та шум у вухах, вона була змушена піти на пенсію за станом здоров’я.
— Ми відчуваємо, що залишилися самі. Багато хто, як і я, втратив роботу, здоров’я та повсякденне життя, — розповідає Мерете.
Симптоми, про які йдеться в листах, схожі на ті, що виникають після струсу мозку. Постраждалі — це чоловіки, жінки та навіть діти віком від 10 років з різних куточків Данії.
За словами головного лікаря інфекційного відділення Орхуської університетської лікарні Ларса Естергора, діагностувати постковід стало важче через те, що в країні більше не проводять ПЛР-тестування, а отже, і не реєструють випадки коронавірусу. Це, своєю чергою, унеможливлює подальші дослідження.
— Без діагностики не буде й допомоги. Ми ризикуємо залишити багатьох пацієнтів без підтримки, — зазначає лікар.
Після закриття національних постковідних клінік відповідальність за допомогу таким пацієнтам була покладена на регіони. Представник Регіону Центральної Ютландії Андерс Кюнау заявив, що пацієнтів скеровують до відповідних фахівців залежно від симптомів.
Усього в Данії 8983 особам було офіційно поставлено діагноз “постковідний синдром”. Але більшість із тих, хто писав листи, вже пройшли всі можливі інстанції — безрезультатно. Деякі з них змушені повністю присвятити своє життя догляду за хворими дітьми чи партнерами.
У своєму письмовому коментарі міністр внутрішніх справ і охорони здоров’я Софі Льоде підкреслила, що пацієнти мають право на допомогу, а регіони повинні організовувати її відповідно до рекомендацій. Проте поки що ніякої реакції на колективні листи від міністерства не надійшло.
П’ятеро ініціаторів, включно з Мерете Расмуссен, отримали дозвіл на коротку зустріч із парламентським комітетом охорони здоров’я пізніше цього року. Вони сподіваються, що ці історії змусять політиків вжити конкретних заходів для вирішення проблеми.