Історія гандболу в Орхусі бере свій початок ще в 1970-х роках, коли гравці з різних клубів співпрацювали попри спортивну конкуренцію. Наприкінці 1970-х років клуби Skovbakken, KFUM та AGF виступали в одній лізі. У 1982 році Skovbakken став чемпіоном Данії, а вже наступного року титул завоював KFUM. Відтоді Орхус більше не вигравав національні першості.
Попри наявність численних талантів у регіоні — зокрема у VRI, HEI, а останнім часом і в південній частині міста — молоді гравці вимушені їхати до інших клубів. У Skanderborg через систему SHEA розвивають перспективних спортсменів, що робить цей центр сильним конкурентом GOG та Oure.
Незважаючи на наявність сучасної арени на 5000 місць та покращення бізнес-умов після виходу з-під контролю AGF Fodbold, Орхус досі не став потужним гравцем на гандбольній мапі Данії. Численні клуби країни, маючи стабільну економіку, «переманюють» гравців, послаблюючи при цьому команду SAH. Примітно, що багато гравців із ліги мешкають в Орхусі, але щодня змушені їхати на тренування в інші міста.
Історія успіху Aalborg Handbold показує, як об’єднання з Vadum і залучення спонсора з цієї спільноти стали ключовими для формування фінансової бази клубу. На відміну від цього, в Орхусі протягом багатьох років спонсорські ресурси були розпорошені між AGF, KFUM, Skovbakken, VRI та Viby, що ускладнювало концентрацію зусиль.
Сьогодні місто має всі передумови для створення конкурентоспроможної гандбольної структури: SAH, Aarhus Håndbold, молодіжні відділення на півночі й півдні міста, а також інфраструктуру SHEA. Але для реалізації потенціалу необхідна співпраця, а не фрагментація.
Злиття економік SAH і Aarhus Håndbold могло б стати важливим кроком, хоча до рівня Aalborg ще далеко. Колишні бар’єри, як-то брак зацікавленості з боку національних спонсорів, сьогодні частково подолано завдяки підтримці Salling Fondene та інших донорів, включаючи Systematic.
Зараз важливо діяти швидко. Клуби повинні знайти спільну мову вже найближчими місяцями. Особливо в контексті того, що такі клуби, як Kolding IF, опинилися в нижчому дивізіоні та мають чітку мету повернення, створюючи додатковий тиск на клуби з амбіціями виходу до еліти.
Жіноча команда Aarhus Håndbold, яка після пониження також потребує підтримки, є важливим елементом міської гандбольної ідентичності. Водночас приклади GOG, Odense, Esbjerg, Ikast і Viborg показують, що в окремих містах чоловічі та жіночі відділення пішли різними шляхами.
Але в Орхусі ще є шанс створити модель, де обидві статі представлятимуть місто на найвищому рівні. Для цього потрібна чітка стратегія, спільна воля до змін і готовність поставити розвиток гандболу вище за клубні інтереси.