У невеликому селищі Хомо поблизу Ґренаа понад рік проживав чоловік із тяжкими психічними розладами та історією насильницьких правопорушень, хоча як Судово-психіатрична клініка, так і Судово-медична рада рекомендували його розміщення у спеціалізованій закритій установі на невизначений строк. Попри ці висновки, комуна Егедал розмістила його у звичайній віллі, що належить приватній компанії AmanaCare, яка веде діяльність як негодований соціальний заклад.
Згідно з матеріалами суду в Голбеку, чоловіка визнано винним у низці правопорушень, зокрема в брутальному порушенні статевої недоторканності, насильстві, погрозах і пошкодженні майна. У досудовій установі на Зеландії він, серед іншого, намагався стягнути штани з працівниці, погрожував персоналу вбивством, плював в обличчя та кидав у співробітників важкі предмети. Водночас сам засуджений не визнає провини, а справу оскаржено до вищої інстанції.
Жителі Хомо протягом року неодноразово фіксували, як чоловік ходить вулицями і двором у збудженому стані, голосно кричить і веде себе непередбачувано. За словами сусідки Ліне Оверґор, у селі панує відчуття небезпеки, оскільки неподалік проживають родини з дітьми, а місце розміщення не є ані захищеним, ані спеціалізованим. Вона вважає, що чоловік потребує чіткої структури, постійного нагляду та професійної підтримки.
Жінка, яку суд визнав потерпілою у справі про порушення статевої недоторканності, також вважає нинішнє розміщення неприйнятним. На її думку, особа з такими психічними та поведінковими проблемами має перебувати в закритій установі типу Kofoedsminde з цілодобовою присутністю спеціалістів. Вона наголошує, що під час психозу чоловік не здатний контролювати власні дії, а його поведінка може бути різко змінною.
На початку листопада, за словами сусідів, стан чоловіка загострився: протягом кількох днів він голосно кричав у саду, виглядав роздратованим і не міг заспокоїтися. Сім’я Ліне Оверґор викликала Східно-Ютландську поліцію. Правоохоронці підтвердили, що 6 листопада вдень та вночі 7 листопада двічі виїжджали до Хомо після повідомлень про чоловіка, який голосно кричав. Утім, обидва рази підстав для відкриття кримінальної справи вони не побачили.
Ще одна сусідка розповідає, що серед ночі прокинулася від криків на вулиці; злякалися також її діти. Вона теж зателефонувала до поліції, після чого ситуацію вдалося тимчасово стабілізувати. На думку мешканців, повторювані виклики поліції свідчать про те, що нинішні умови проживання не відповідають ні безпековим вимогам, ні потребам самого чоловіка.
Початково чоловіка було переведено із закладу на Зеландії до Хомо як екстрено розміщеного під опікою AmanaCare. За рішенням Апеляційної ради з соціальних питань, така форма розміщення тривала надто довго, здійснювалася в негодованому закладі та без належного інформування органу соціального нагляду. Цим комуна Егедал, за висновком інстанції, порушила чинне законодавство.
Замість зміни місця проживання після критики влада комуни перевела чоловіка в статус «власне житло» за тією ж адресою. Підтримку продовжили надавати ті самі працівники, лише за іншою правовою підставою. Вартість такого розміщення, за наданими даними, становить близько 12 600 данських крон на добу. Експерти з соціального права розцінюють це як обхід вимог системи, адже фактичні умови залишилися без змін.
Професорка та лекторка з соціального права Орхуського університету Кароліне Адольфсен наголошує, що рекомендації Судово-медичної ради не можуть бути проігноровані органом влади. Якщо, згідно з висновками спеціалістів, очікування остаточного рішення може зашкодити людині чи оточенню, комуна має діяти негайно. На її думку, розміщення особи з такими комплексними потребами у звичайній віллі в негодованому закладі є вкрай проблематичним та суперечить професійним оцінкам щодо необхідності закритої установи з високим рівнем фаховості та чіткими рамками.
Компанія AmanaCare відмовилася від інтерв’ю, але у письмовій відповіді заявила, що надає соціальну підтримку відповідно до вказівок комуни та в межах законодавства. Представники компанії посилаються на обов’язок збереження конфіденційності й зазначають, що низка тверджень, у тому числі про часті виклики поліції та опис умов проживання, не відповідають їхньому баченню ситуації. При цьому AmanaCare підкреслює, що рішення щодо розміщення, рівня безпеки та обсягу підтримки ухвалюються самою комуною й іншими компетентними органами.
Прокуратура Середньої та Західної Зеландії утримується від коментарів, вказуючи лише на те, що всі справи, оскаржені до вищої інстанції, вважаються неостаточними до винесення рішення landsretten. Адвокат засудженого, Стіґ Нільсен, підтверджує, що клієнт заперечує свою провину, а слухання в апеляційному суді ще не призначено.