25-річна Емілє Вестергор Іверсен сьогодні працює медсестрою на одному з провідних відділень нейро- та спінальної хірургії в Орхуському університетському госпіталі. І це незважаючи на те, що вона народилася з церебральним паралічем, який викликає сильну спастичність у правій руці та нозі.
Більшість людей із таким діагнозом отримують інвалідну пенсію, а лише одиниці здобувають вищу освіту. Проте Емілє свідомо обрала шлях медсестри, попри сумніви з боку деяких фахівців. Один лікар, який навіть не знав її особисто, порадив їй переглянути свій вибір професії. Але Емілє не відступила і після 3,5 років інтенсивного навчання отримала диплом від VIA University College в Орхусі.
Усього через три місяці після завершення навчання вона влаштувалася працювати в повному обсязі на відділення, де лікують пацієнтів із пухлинами головного мозку, крововиливами, ураженнями спинного мозку, паралічами та іншими складними станами.
Через свою недугу Емілє має обмежену працездатність однієї руки, низький рівень стресостійкості та страждає на швидке виснаження — так звану «мозкову втому». Однак вона пристосувалася до цих викликів. У разі потреби звертається до колег за допомогою при виконанні фізично складних процедур. Це, за її словами, не є слабкістю, а свідченням професійної зрілості.
Під час навчання вона не могла виконати базові навички серцево-легеневої реанімації через фізичні обмеження. Але нещодавно під час тренування Емілє продемонструвала, що тепер здатна натискати на манекен для СЛР так само ефективно, як і її колеги, використовуючи силу однієї здорової руки.
Емілє наголошує на важливості не судити людей лише за їхніми обмеженнями. Вона переконана, що кожна людина, незалежно від стану здоров’я, може зробити вагомий внесок у суспільство.
Сьогодні вона вже чотири місяці працює на відділенні, почувається добре фізично та емоційно і впевнено виконує свої обов’язки. Завдяки державній програмі персональної допомоги вона має підтримку у виконанні тих завдань, які фізично не може виконати самостійно, зокрема перевертання пацієнтів або встановлення катетерів.
Своїм прикладом Емілє руйнує стереотипи про інвалідність та демонструє, що рішучість, адаптація та підтримка колег можуть відкривати шлях до професійного життя навіть за серйозних фізичних обмежень.