У місті Орхус з’явилася нова пам’ятна дошка на честь найбільшої трагедії в історії міста — катастрофи 4 липня 1944 року, під час якої загинуло 36 осіб, а сотні отримали поранення. Незважаючи на попередження про небезпеку, операції з перевантаження боєприпасів у центрі порту не були перенесені, що і призвело до фатального вибуху.
Пам’ятна табличка з латуні розміщена в точці, де сходяться Kornpieren і Polensgade. Саме тут під час Другої світової війни вибухнула баржа з 180 тоннами боєприпасів, що призвело до масштабних руйнувань на значній частині міста.
Під час німецької окупації Орхус був важливим логістичним вузлом, зокрема для транспортування боєприпасів до Норвегії. Через підвищену активність військових вантажів місцеві підприємства неодноразово зверталися до представників міської влади з проханням перенести завантаження боєприпасів подалі від житлових районів. Утім, ці прохання були проігноровані окупаційною владою.
4 липня 1944 року о 13:47 у місті пролунав потужний вибух, який було чутно за десятки кілометрів. Баржа з боєприпасами вибухнула, викинувши хмари диму й уламків на сотні метрів угору. Осколки та снаряди розліталися до кілометра від епіцентру, завдаючи пошкоджень численним будівлям. Один зі снарядів потрапив навіть у письмовий стіл, інший — пробив дах і декілька поверхів будівлі.
У результаті катастрофи понад 250 людей отримали поранення, багато з яких лікувались без медичної допомоги. 36 данців загинули, з них 12 так і не вдалося ідентифікувати. Інформація про загиблих німецьких військових була неповною: офіційно повідомлялося про трьох, але справжня цифра, ймовірно, була вищою.
На щастя, вдалося уникнути ще більшої трагедії. Поблизу місця вибуху стояло судно Scharnörn із додатковими 300 тоннами боєприпасів. Завдяки оперативним діям буксира Hermes, який встиг відбуксирувати судно та загасити пожежу, вдалося запобігти новому вибуху.
Міська рада після трагедії оперативно ухвалила рішення про надання допомоги постраждалим та родинам загиблих, виділивши по 1 000 крон кожній родині. Було організовано жалобну церемонію у соборі та поховання для невпізнаних жертв на Вестре Кіркегоард, де нині розташована меморіальна ділянка.
Причина вибуху так і не була офіційно встановлена. Німецька влада стверджувала, що вибух стався через саботаж з боку комуністичного підпілля. Проте більшість сучасників вважали, що трагедія стала наслідком ігнорування заходів безпеки та надмірно високого темпу роботи, нав’язаного німецьким командуванням.
Після очищення території операції з перевезення боєприпасів через Орхуський порт продовжилися до самого завершення війни.