Навіть помірне вживання алкоголю на ранніх етапах вагітності може мати серйозні наслідки для подальшого розвитку дитини.
У Данії споживання алкоголю є звичним явищем, і нерідко під час вечірнього дозвілля кількість випитих напоїв перевищує п’ять. Якщо жінка згодом дізнається, що була вагітна під час подібних подій, варто усвідомити, що навіть короткочасне вживання алкоголю може мати значні наслідки для плоду.
Алкоголь потрапляє в кров плоду в тій самій концентрації, що й у матері, оскільки в організмі плоду ще не сформована система ферментів для його розщеплення. Таким чином, алкоголь залишається в організмі плоду доти, доки не буде повністю виведений організмом матері.
У трьох найбільших муніципалітетах країни – Орхусі, Оденсе та Есб’єргу – розглядається можливість впровадження обов’язкового лікування від алкогольної залежності для вагітних жінок. Водночас, за словами головної лікарки Дитячого відділення Орхуської університетської лікарні Дженніфер Вікре-Йоргенсен, проблема вроджених ушкоджень, спричинених алкоголем, стосується не лише жінок із залежністю.
Вона наголошує, що пошкодити плід може навіть менша кількість алкоголю, ніж зазвичай вважається шкідливою. Більшість жінок усвідомлює ризик вживання алкоголю під час вагітності, однак небезпека полягає в тому, що шкода може бути завдана ще до того, як жінка дізнається про свою вагітність.
На відділенні діє межа занепокоєння: три епізоди вживання п’яти або більше порцій алкоголю, або два епізоди – з 10–15 порціями. У разі перевищення цих порогів дитина повинна перебувати під спостереженням щонайменше до шкільного віку для можливої постановки діагнозу FASD.
Що таке FASD?
Термін Fetal Alcohol Spectrum Disorders (FASD) охоплює всі стани, викликані пренатальним впливом алкоголю. Найважча форма – це фетальний алкогольний синдром (FAS). Ознаки включають фізичні вади розвитку, характерні риси обличчя, затримку росту, поведінкові й когнітивні порушення.
Діти з FASD, як правило, народжуються зниженої ваги, у них можуть розвиватися типові риси обличчя, а до шкільного віку виявляються значні труднощі з навчанням, поведінкою й адаптацією. Вони живуть із тяжкою інвалідністю, про яку часто самі не знають, оскільки діагноз не поставлений.
У клінічній практиці діагноз FASD часто плутають, наприклад, із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (ADHD). У багатьох випадках виявляється, що традиційне лікування не дає результатів, і лише після повторної оцінки встановлюється, що дитина має FASD.
Щоденні виклики
FASD істотно впливає на нервову систему дитини. Звичайні повсякденні дії, такі як чищення зубів, вдягання або прийом їжі, стають серйозними труднощами. Такі діти можуть відчувати біль від дотику снігу або нестерпність від швів на одязі.
Серед інших характерних симптомів – порушення сну, чутливість до смаків і текстур, труднощі з розумінням відчуттів голоду чи ситості.
Немає офіційної статистики
У Данії відсутні офіційні дані щодо поширення FASD серед дітей. У Швеції, згідно з дослідженням 2025 року, FASD було діагностовано у 5,5% учнів одного з четвертих класів. Дженніфер Вікре-Йоргенсен припускає, що ситуація в Данії навряд чи відрізняється.
Вона підкреслює необхідність ранньої діагностики, щоб мати змогу своєчасно підтримати дитину. За її словами, FASD слід розглядати як серйозну проблему громадського здоров’я, яка потребує посиленого наукового вивчення та суспільної уваги.