У дві тисячі двадцять другому році муніципалітет Орхуса виділив кошти на будівництво велодоріжки між населеними пунктами Елев і Лісб’єрг. Однак реалізацію проєкту відклали до дві тисячі двадцять дев’ятого року через природоохоронні обмеження та затримки в адміністративних процедурах.
Місцевий депутат Якоб Сьогаард Клаусен (DD) вважає, що бюрократія надто гальмує процес. За його словами, технічне управління мало б давно розпочати екологічну оцінку впливу проєкту — так звану VVM-оцінку. Саме ця процедура необхідна перед ухваленням будь-яких рішень, що можуть вплинути на довкілля.
Згідно з офіційними даними, у дві тисячі двадцять четвертому році фахівці виявили у зоні будівництва кілька охоронюваних видів, зокрема кажанів, видр і великих тритонів. Це унеможливлює початок робіт без спеціальних дозволів, адже всі ці тварини занесені до додатка IV Європейської директиви про середовища проживання.
Радник з техніки та навколишнього середовища Ніколай Банг (K) визнає, що управління могло діяти швидше. Водночас він наголошує, що чинне законодавство робить будівництво подібних об’єктів «майже неможливим» без тривалих процедур, оскільки кожне виявлення охоронюваних видів зобов’язує проводити додаткові дослідження.
Банг пропонує змінити закони, щоб спростити процес у майбутньому. Він також розглядає варіант будівництва велодоріжки поетапно — спочатку на ділянках, де немає лісу чи рідкісних видів. Цю ідею підтримує й Клаусен, який вважає, що принаймні частину маршруту можна було б реалізувати вже зараз.
Технічне управління наразі готує політичний аналіз, який має визначити можливі шляхи прискорення реалізації проєкту. Конкретних строків ухвалення рішень поки що не оголошено.