Подружжя Ганна та Оге Юул Нільсен із Лосбю між Орхусом і Сількеборгом прокинулися восени 2023 року й побачили, що їхнє подвір’я та будинок повністю затоплені. За півтори години в місті випало 71 міліметр опадів – майже місячна норма дощу. Вода проникла через усі щілини в будинку та гаражі, зіпсувавши меблі, спадкові речі й більшість сімейних фотографій. За 45 років володіння будинком вони не стикалися з подібною ситуацією.
Після ліквідації наслідків великої шкоди їхнє страхове товариство повідомило, що більше не зможе страхувати будинок від злив та проникнення води. Подружжю довелося шукати нового страховика, аби знову отримати захист від подібних подій.
Випадок у Лосбю відображає ширшу тенденцію. За даними галузевої організації Forsikring og Pension, датчани все більше непокояться щодо можливості та вартості страхування житла від так званих кліматичних збитків – шкоди від злив, штормів, підтоплень та підняття стічних вод. Близько двох третин опитаних вважають, що застрахувати будинок від таких ризиків стане складніше й дорожче.
Статистика страхових компаній показує зростання кількості звернень. У 2023 році було зареєстровано майже вдвічі більше заяв про збитки від злив, ніж у 2015 році. Клієнти нерідко потерпають від одних і тих самих типів пошкоджень кілька разів за короткий період. Паралельно зростають і ціни на страхування житла: вибіркове дослідження Forbrugerrådet Tænk у 2024 році показало зростання вартості деяких полісів до 27 відсотків за два роки. Окремі власники будинків вже отримали повідомлення, що надалі платитимуть удвічі більше за свою страховку.
У страхових компаніях попереджають: якщо кількість і масштаб кліматичних збитків продовжать зростати, окремі будинки в особливо вразливих зонах можуть стати фактично нестрахованими. В інших європейських країнах і США вже є регіони, де страховики відмовилися від покриття житла через надто високий ризик штормів і повеней. У Данії такої ситуації наразі немає, але вартість полісів для повторно пошкоджених будинків може суттєво зрости, а в крайніх випадках страхування може стати недоступним.
Галузь вважає, що для зменшення ризиків потрібна системна профілактика: інвестиції в дренаж, оновлення каналізаційних мереж, локальні та національні проєкти з кліматадаптації. Forsikring og Pension наголошує, що нинішніх державних програм недостатньо, і пропонує інвестувати щонайменше три мільярди крон щороку в захист житлових районів. Також обговорюється ідея створення державного кліматичного фонду й національного плану адаптації до змін клімату.
Уряд уже виділив близько двох мільярдів крон до 2029 року на кліматичну та прибережну безпеку й готує другу частину плану з адаптації до клімату, яка має посилити темпи реалізації проєктів та масштаб інвестицій. Міністр довкілля визнає, що країна відстає у сфері кліматадаптації, але підкреслює, що це довгострокове завдання, яке враховується в загальнодержавному економічному плані.
При цьому відповідальність розподіляється між кількома рівнями. Власники житла мають подбати про технічні рішення на своїх ділянках – наприклад, встановити зворотні клапани в підвалах і забезпечити відведення дощової води. Муніципалітети відповідають за підтримку та розвиток інфраструктури стічних вод, а держава – за великі проєкти, що захищають ширші території від штормових нагонів та підняття рівня моря.
Подружжю з Лосбю вдалося знайти нову страхову компанію, яка погодилася покривати збитки від проникнення води, хоча їхній будинок розташований у зоні, де стікається дощова вода з навколишніх полів і автомагістралі. Водночас у полісі зазначено обмеження: страхування передбачає лише кілька подібних великих збитків. Родина сподівається, що інфраструктурні рішення в майбутньому зменшать ризик нових затоплень, але переїжджати поки не планує, адже живе в цьому будинку з 1979 року, і продаж житла в зоні високого ризику є складним.