Звернення зоозахисниці Дорте Браунер Єнсен, засновниці ініціативи «Stop vanrøgt af dyr bag hegn», стало підставою для перегляду підходів до надання муніципальних земель під випас тварин у Randers Kommune. Йдеться про ситуацію на ділянці вздовж Kristrup Engvej, де наприкінці листопада дві тисячі двадцять п’ятого року вона зафіксувала умови утримання овець і баранів, які, на її думку, не відповідали вимогам належного догляду.
Серед зауважень називалися зношена огорожа, що не забезпечувала безпеки тварин, відсутність підстилки у навісі та сумніви щодо наявності корму й води в зимовий період. Активістка наголосила, що цілорічне утримання худоби на відкритих ділянках передбачає чітко визначені обов’язки щодо інфраструктури та забезпечення базових потреб тварин, особливо за умов морозу та снігу.
Власник тварин, коментуючи ситуацію, вказав на те, що відповідальність за стан огорожі покладена на муніципалітет, а потреби в додатковій підстилці чи кормі наприкінці листопада він не вбачав. Також він зазначив, що його контактні дані розміщені безпосередньо на ділянці, і зауваження можна було адресувати напряму.
Подальша перевірка виявила прогалини у формалізації відповідальності між громадою та орендарями: умови користування землею були переважно усними. Це ускладнило визначення того, хто саме відповідає за технічний стан огорожі, регулярне годування, доступ до води та наявність підстилки. Представники громади підтвердили, що така невизначеність потребує усунення.
У відповідь на інцидент оголошено про перехід до письмових угод із чітким переліком зобов’язань сторін. Зокрема, передбачається вимога щодо підтвердження стану тварин ветеринарною довідкою, а також регулярні огляди ділянок. Під час інспекції було констатовано потребу у відновленні огорожі; триває підбір нового технічного рішення, виконання якого ускладнювали погодні умови.
Комунікація між активісткою та громадою також торкалася питання водопостачання: за результатами огляду підтверджено, що тварини мали доступ до води, а зафіксовані замерзлі ємності не використовувалися для щоденного напування. Водночас у листуванні не деталізувалися питання підстилки та корму.
Очікується, що запровадження письмових договорів і стандартизованих процедур зменшить ризик подібних ситуацій у майбутньому та забезпечить прозорість відповідальності при використанні муніципальних земель для тваринництва.