Член Данського товариства охорони природи та активіст Кліматичної групи DN Aarhus, Ганс Йорген Расмуссен, у своїй публікації виступив із закликом не встановлювати вітряки в районі Воснес. Він пояснює це як екологічними, так і природоохоронними міркуваннями.
Зокрема, Воснес розташований поблизу узбережжя, і більша частина території прилягає до вже існуючих охоронюваних природних зон. Попри це, сам район не має офіційного статусу заповідної території, хоча й позначений у міському плані як ландшафт, що заслуговує на збереження.
За словами Расмуссена, на місці, де пропонується звести вітряки, нині знаходиться велике сільськогосподарське поле, з якого прибрані захисні смуги і знищені природні водойми. Поле інтенсивно обробляється з використанням хімікатів та мінеральних добрив, що шкодить біорізноманіттю і перетворює місцевість на екологічно збіднений простір. Крім того, воно дреноване за допомогою труб і колодязів, що відводять забруднену нітратами та пестицидами воду безпосередньо до Кальової затоки через прилеглі струмки.
Расмуссен посилається на дослідження професора Стііга Маркагера, який стверджує, що зменшити забруднення моря можна шляхом відновлення прибережних смуг шириною до одного кілометра, що сприяє природному процесу денітрифікації – перетворенню нітратів у безпечний газоподібний азот.
У зв’язку з цим, автор пропонує використовувати місцеві кошти тристороннього фінансування для викупу ділянки, демонтажу дренажних систем, відновлення водойм і висадки лісу. Це дозволить створити єдиний природний масив разом із навколишніми лісами, які, за задумом, також мають бути викуплені та перетворені з виробничих на “недоторкані ліси”, що сприятиме збереженню біорізноманіття.
Таке рішення, вважає автор, не тільки зміцнить екологічну ситуацію у регіоні, а й запобігатиме подальшому забрудненню Кальової затоки, зокрема появі “федтемьогу”, кисневого голодування у воді та загибелі риби.
Він також наголошує на прикладі Копенгагена, який активно інвестує у вітрову енергетику за межами столиці. Комунальне підприємство HOFOR вже встановило десятки наземних та морських вітряків в інших регіонах країни, що допомогло суттєво скоротити викиди CO2. У той же час, у муніципалітеті Аархус протягом останніх 20 років не було встановлено жодного вітряка.
На думку Расмуссена, місто має переглянути свою енергетичну політику та піти шляхом Копенгагена – інвестувати в енергію вітру у тих районах Данії, де для цього є достатньо простору та менше екологічних ризиків. Але не в районі Воснес, де на перший план виходить захист природи, біорізноманіття, моря, рекреації й клімату.