На відміну від інших громад Східної Ютландії, муніципалітет Орхуса більше не надає трансгендерним особам можливість проходження курсу тренування голосу. Це рішення стало для деяких серйозною перешкодою на шляху до отримання медичної допомоги, зокрема — хірургічного втручання.
28-річна Мекайла Енгельсборг Шварц, яка живе в Орхусі, зізнається, що хоча її зовнішність давно відповідає жіночому гендерному вираженню, голос залишається для неї джерелом психологічного дискомфорту. Вона порівнює відчуття від звучання власного голосу з почуттям відторгнення.
До 2023 року в Орхусі щорічно кілька трансгендерних осіб отримували доступ до логопедичної підтримки, що включала вправи для розвитку більш відповідної гендерній ідентичності манери мовлення. Проте у 2024 році муніципалітет скасував цю практику, посилаючись на правову невизначеність. У лютому 2025 року Мекайла отримала офіційну відмову.
Згідно з поясненням керівника департаменту у справах дорослих, праці та інвалідності Лене ван дер Раад, муніципалітет не вбачає правової підстави для надання цієї послуги, адже тренування голосу дозволяється лише особам із зареєстрованими психофізичними порушеннями. Водночас у низці інших громад — таких як Раннерс, Сканнеборг, Сюд’юрс — послуга надається на підставі чинного закону про спеціальну освіту для дорослих.
За даними Центру сексології при університетській лікарні в Ольборзі, така правова розбіжність між громадами створює бар’єри в доступі до медичних послуг і суперечить принципам рівності. Головна лікарка закладу Астрід Хойгаар зазначає, що голос є критично важливою частиною гендерної самоідентифікації, а неможливість його змінити впливає на психічне здоров’я пацієнтів.
Особливе занепокоєння викликає те, що для проведення операції на голосових зв’язках необхідно попередньо пройти курс тренування голосу. Таким чином, відмова в доступі до тренування автоматично закриває можливість для хірургічного лікування.
Мекайла, яка має освіту в галузі лінгвістики та працює в сфері озвучування, самостійно намагалася адаптувати свою вимову, однак визнає, що без професійної допомоги її прогрес обмежений. Вартість індивідуального курсу, за оцінками муніципалітету, становить близько 12 000 крон, що є недоступним для неї як для безробітної особи.
Політичні партії SF та Enhedslisten в міськраді Орхуса висловили намір домогтися повернення послуги шляхом окремого бюджетного подання. Міністр освіти Маттіас Тесфайє в парламентському запиті заявив, що тлумачення закону залишилося незмінним, утім він відмовився коментувати конкретну практику муніципалітету Орхуса.
Наразі Мекайла розглядає можливість зміни місця проживання задля отримання доступу до необхідного лікування: “Я краще почуватимуся вдома у власному тілі, ніж вдома у рідному місті”.